Історія справи
Постанова ВГСУ від 14.12.2015 року у справі №910/14544/15
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2015 року Справа № 910/14544/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіЄвсікова О.О.суддів:Кролевець О.А. Попікової О.В. (доповідач у справі) за участю представників: від позивача:Нижник М.М. (дов. від 24.06.2015)від відповідача:Середюк Б.Л. (дов. від 01.12.2015, № 09/05-248)від третьої особи:не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Енергобанк"на рішенняГосподарського суду міста Києва від 14.07.2015та на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 07.10.2015у справі№ 910/14544/15 Господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Артпласт-Інвест"доПублічного акціонерного товариства "Енергобанк"третя особаПриватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бочкарьова Алла Володимирівнапровизнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Артпласт-Інвест" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" про визнання виконавчих написів № 880 від 02.04.2014 та № 3525 від 29.09.2014 такими, що не підлягають виконанню.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.07.2015 у справі №910/14544/15 (суддя Мандриченко О.В.), яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2015 (колегія суддів: головуючий Дідиченко М.А., судді Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.), позов задоволено повністю. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 02.04.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою Аллою Володимирівною та зареєстрований в реєстрі за № 8803, про звернення стягнення на корпус № 4 (літера "А"), загальною площею 2 760 м2, КПП (літера "Б"), загальною площею 15,4 м2, огорожа (№ 1-3), що знаходиться за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, "Карат" промисловий майданчик, 2, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Артпласт Інвест". Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 29.09.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою Аллою Володимирівною та зареєстрований в реєстрі за № 3525, про звернення стягнення на нерухоме майно, а саме: будівлі та споруди Корпусу № 4 (літера "А"), загальною площею 6486,7 м2, КПП (літера "Б"), загальною площею 15,4 м2, огорожа (№ 1-3), вимощення (№ 1 за планом земельної ділянки), що знаходиться за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, Новопетрівська сільська рада "Карат", промисловий майданчик, 2, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Артпласт Інвест".
Рішення судів попередніх інстанцій обґрунтовано приписами статті 609 Цивільного кодексу України та статті 17 Закону України "Про іпотеку", за умови припинення основного кредитного зобов'язання за договором про відкриття кредитної лінії № 712-89 від 18.12.2007 у зв'язку з ліквідацією ТОВ "Артпласт-Інвест" і як наслідок - припинення укладених на його забезпечення договорів іпотеки від 18.12.2007 та від 14.12.2010, з огляду на що виконавчі написи № 880 від 02.04.2014 та № 3525 від 29.09.2014, вчиненні за вказаними договорами іпотеки не підлягають виконанню.
Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 14.07.2015 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2015, Публічне акціонерне товариство "Енергобанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Енергобанк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ТОВ "Артпласт-Інвест" повністю.
В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 609, 627 Цивільного кодексу України, статті 202 Господарського кодексу України, статей 3, 17 Закону України "Про іпотеку", статті 117 Господарського процесуального кодексу України. При цьому скаржник наголошує на тому, що згідно умов договорів іпотеки від 18.12.2007 та від 14.12.2010, укладених між ПАТ "Енергобанк" та ТОВ "Артпласт-Інвест", вказані договори діють до повного виконання основного зобов'язання за договором про відкриття кредитної лінії № 712-89 від 18.12.2007, зобов'язання за яким виконано не було та підлягає виконанню, а отже виконавчі написи нотаріуса № 880 від 02.04.2014 та № 3525 від 29.09.2014 про звернення стягнення на предмет іпотеки вчинено з дотриманням норм чинного законодавства.
Розглянувши касаційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, повноти їх встановлення в судових рішеннях і застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 02.04.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою Аллою Володимирівною вчинено виконавчий напис, який зареєстрований за № 880, про звернення стягнення на корпус № 4 (літера "А"), загальною площею 2 760 м2, КПП (літера "Б"), загальною площею 15,4 м2, огорожа (№ 1-3), що знаходиться за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, "Карат" промисловий майданчик, 2, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Артпласт Інвест" на користь Публічного акціонерного товариства "Енергобанк".
Вказаний виконавчий напис № 880 вчинений за договором іпотеки від 18.12.2007, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Маковецькою О.П. і зареєстрований в реєстрі за № 3946.
В подальшому, 29.09.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою Аллою Володимирівною вчинено виконавчий напис, який зареєстрований за № 3525, про звернення стягнення на нерухоме майно, а саме: будівлі та споруди Корпусу № 4 (літера "А"), загальною площею 64 86,7 м2, КПП (літера "Б"), загальною площею 15,4 м2, огорожа (№ 1-3), вимощення (№ 1 за планом земельної ділянки), що знаходиться за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, Новопетрівська сільська рада "Карат", промисловий майданчик, 2, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Артпласт Інвест" на користь Публічного акціонерного товариства "Енергобанк".
Вказаний виконавчий напис № 3525 вчинений за договором іпотеки від 14.12.2010, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Побединською В.О. і зареєстрований в реєстрі за № 2914.
Обидва виконавчі написи вчинені з метою погашення кредитної заборгованості позичальника - ТОВ "Артпласт Плюс", яка виникла перед ПАТ "Енергобанк" за договором про відкриття кредитної лінії № 712-89 від 18.12.2007, додаткових угод, договорів про внесення змін та договорів про переведення боргу до нього.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 18.04.2014 старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Кушнір Л.B. на підставі виконавчого напису № 880 від 18.12.2007 виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 43042147 та постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а саме - нерухомого майна ТОВ "Артпласт Інвест", зазначеного у вказаному виконавчому написі.
В подальшому, 16.10.2014 старший державний виконавець Кушнір Л.B. на підставі виконавчого напису № 3525 від 29.09.2014 виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 45100035, а 30.10.2014 - постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а саме - нерухомого майна ТОВ "Артпласт Інвест", зазначеного у вказаному виконавчому написі.
Предмет позову у даній справі становить вимога ТОВ "Артпласт Плюс" про визнання виконавчих написів № 880 від 02.04.2014 та № 3525 від 29.09.2014 такими, що не підлягають виконанню у зв'язку із припиненням основного зобов'язання за договором про відкриття кредитної лінії № 712-89 від 18.12.2007 та припиненням зобов'язань щодо його забезпечення, які випливають із договорів іпотеки від 18.12.2007 та від 14.12.2010, на виконання яких були вчинені вказані виконавчі написи.
Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, які дійшли висновку про задоволення зазначеної вимоги та визнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню з огляду на таке.
Судами встановлено, що 20.11.2014 державним реєстратором Реєстраційної служби Вишгородського районного управління юстиції Київської області здійснено державну реєстрацію припинення юридичної особи - ТОВ "Артпласт Плюс" у зв'язку з її ліквідацією за ухвалою Господарського суду Київської області від 17.11.2014 у справі № 911/78/14 про банкрутство ТОВ "Артпласт Плюс", що відображено у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 20.11.2014.
Відповідно до частини 5 статті 91 Господарського кодексу України ліквідація господарського товариства вважається завершеною, а товариство таким, що припинилося, з дня внесення запису про його ліквідацію до державного реєстру.
Згідно з приписами частини 2 статті 104 Цивільного кодексу України та частини 2 статті 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.
В силу приписів статті 609 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
Отже, з огляду на те, що ліквідація ТОВ "Артпласт Плюс" вважається завершеною і товариство - припиненим з 20.11.2014, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про те, що з цієї дати припиняються всі зобов'язання останнього, в тому числі - зобов'язання ТОВ "Артпласт Плюс" як позичальника, які виникли перед ПАТ "Енергобанк" за договором про відкриття кредитної лінії № 712-89 від 18.12.2007.
Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (частина 1 статті 575 Цивільного кодексу України).
Згідно частини 5 статті 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
В силу положень частини 1 статті 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припиняється, зокрема, у разі припинення основного зобов'язання.
Отже, у разі ліквідації боржника - сторони основного зобов'язання, право застави (іпотеки), що забезпечувало його виконання, також є припиненим. При цьому враховуючи імперативний характер норми пункту 1 частини 1 статті 593 Цивільного кодексу України ("Припинення права застави") та частини 1 статті 17 Закону України "Про іпотеку" ("Підстави припинення іпотеки"), зазначення в договорі застави (іпотеки) інших умов, за яких право застави у разі припинення основного зобов'язання залишається дійсним, слід вважати нікчемним.
Таким чином зважаючи на те, що в силу частини 1 статті 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека як вид застави припиняється в разі припинення основного зобов'язання (кредитного договору), вбачається, що припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом є підставою припинення іпотеки, оскільки зобов'язання за кредитним договором припиняється.
Врегулювання сторонами договірних відносин на власний розсуд за наявності в законі імперативних приписів є протиправним.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 11.09.2013, обов'язковість якої встановлена нормами статті 11128 Господарського процесуального кодексу України.
Беручи до уваги те, що зобов'язання ТОВ "Артпласт Інвест" за договорами іпотеки від 18.12.2007 та від 14.12.2010 є похідними від основного зобов'язання товариства за кредитним договором, яке припинилось 20.11.2014 внаслідок ліквідації ТОВ "Артпласт Плюс", суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що з вказаної дати припинились і зобов'язання ТОВ "Артпласт Інвест" як іпотекодавця за договорами іпотеки.
Також судами встановлено, що припинення зобов'язань ТОВ "Артпласт Інвест" за договорами іпотеки від 18.12.2007 та від 14.12.2010 підтверджується рішенням Господарського суду міста Києва від 04.02.2015 у справі № 910/416/15-г, яке набрало законної сили 20.02.2015 та відповідно до якого у зв'язку з ліквідацією позичальника - ТОВ "Артпласт Плюс" визнано припиненими правовідносини між останнім та ПАТ "Енергобанк", які виникли з вказаних договорів іпотеки.
З огляду на припинення основного кредитного зобов'язання за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 712-89 від 18.12.2007 та припинення зобов'язань щодо його забезпечення, які випливають із договорів іпотеки від 18.12.2007 та від 14.12.2010, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного та обґрунтованого висновку, що виконавчі написи № 880 від 02.04.2014 та № 3525 від 29.09.2014, вчинені на виконання зобов'язання, яке вже припинене, мають бути визнані такими, що не підлягають виконанню.
За таких обставин колегія суддів погоджується з обґрунтованим висновком судів першої та апеляційної інстанцій про наявність правових підстав для визнання такими, що не підлягають виконанню виконавчого напису № 880 від 02.04.2014 за договором іпотеки від 18.12.2007 та № 3525 від 29.09.2014 за договором іпотеки від 14.12.2010, вчинених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою Аллою Володимирівною з метою погашення кредитної заборгованості позичальника - ТОВ "Артпласт Плюс", яка виникла перед ПАТ "Енергобанк" за договором про відкриття кредитної лінії № 712-89 від 18.12.2007.
Доводи ПАТ "Енергобанк" стосовно продовження дії договорів іпотеки від 18.12.2007 та від 14.12.2010 після припинення дії основного зобов'язання за договором про відкриття кредитної лінії № 712-89 від 18.12.2007, визнаються касаційною інстанцією безпідставними та спростовуються встановленими судами попередніх інстанцій обставинами справи, а отже не можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи, викладені заявником у касаційній скарзі, не спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову і фактично зводяться до переоцінки доказів та встановлених судами обставин, що в силу положень статті 1117 Господарського процесуального кодексу України не відноситься до повноважень касаційної інстанції.
При цьому перевіривши у відповідності до частини другої статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи, повноту їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів дійшла висновку, що судами попередніх інстанцій в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи, їм дана належна юридична оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права не вбачається, у зв'язку з чим підстави для задоволення касаційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2015 у справі № 910/14544/15 залишити без змін.
Головуючий суддя О.О. Євсіков
Судді: О.А. Кролевець
О.В. Попікова